Свя́то-Миха́йлівський кафедральний собор — головний кафедральний собор Черкаської єпархії Української Православної Церкви. Собор має чотири приділи: центральний на честь архістратига Михаїла та всіх Небесних Сил Безплотних, правий пророка Іллі, лівий свт. Миколая, та нижній Успіння Пресвятої Богородиці.
Собор розташований на території одного з найбільших парків міста — Соборного (колишня назва — Першотравневий), де раніше розташовувалось старовинне центральне міське кладовище знищене у радянські часи та перетворене на парку культури і відпочинку.
На місці де знаходиться собор стараннями протоієрея Афанасія Дірдовського було споруджено кладовищний дерев’яний храм на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Освячення храму було звершене у 1885, а знищено у 1937 році. Успенський храм завжди був приписаний до Соборної Миколаївської Церкви, яка відома спочатку як дерев’яна на місці теперішнього “Будинку Природи”, а з 1864 по 1943 як камінна на центральній, тепер Соборній, а тоді Базарній площі міста.
Останнім настоятелем Успенського храму був священномученик Михаїл Волошкевич розстріляний у тому ж 1937 році, та причислений до собору Черкаських Новомучеників.
Храм споруджено за проектом покійного митрополита Черкаського і Канівського Софронія (+22 червня 2020 р.)., він же і керував безпосередньо всіми будівельними роботами. За основу проекту для Михайлівського собору був взятий Успенський собор у м. Володимир.
Розміри Свято-Михайлівського собору: висота у 75 м, довжина у 58 м та ширина у 54 м — роблять його найбільшим православним храмом в Україні та 4-м православним храмом у світі. Собор здатний одночасно вмістити 12 тисяч вірян.
9 серпня 1992 року рішенням Священного Синоду УПЦ було відроджено Черкаську єпархію, яка передбачала існування й кафедрального собору. Станом з 1961 по 1992 рік у Черкасах не було жодного типового храму. У радянські часи богослужіння звершувались у приміщенні братської трапезної колишнього Казанського подвір’я Онуфріївського монастиря, до якого було добудовано Вівтар та освячено як храм у 1943 році. Серед ділянок, запропонованих міською владою для будівництва храму, було обрано місце на колишньому цвинтарі в межах Першотравневого парку, де за часи радянської влади відбувалися масові гуляння черкасців, а після розпаду СРСР було запустіння.
Будівництво було розпочато 1994 року і тривало 6 років, ще 2 роки продовжувались роботи з оздоблення собору, як зовнішнього, так і внутрішнього. Храм освячений 9 серпня 2002 року на честь Святого Архістратига Михаїла, тобто саме на 10 річницю відновлення Черкаської єпархії та 10-річчя архієрейської хіротонії ідейного сподвижника храму владики Софронія. На церемонії були присутні 5 православних митрополитів та 20 єпископів з України, Росії, Німеччини, Чехії, Угорщини та Білорусі, тощо. На богослужінні були присутні до 15 тисяч прихожан та гостей з інших єпархій.
На проведеній за взірцем «Сімох чудес України» місцевій акції «Сім чудес Черкащини», що тривала наприкінці 2007 — у середині 2008 років Михайлівський кафедральний собор у Черкасах був одним зі 116 претендентів на звання переможців акції.
Преподобномученик Макарій архімандрит Овруцький, Переяславський і Канівський чудотворець.
Починаючи з 1943 року нетлінні мощі святого Макарія перебувають у Черкасах. Спочатку знаходились у Троїцькому храмі до його закриття у 1960 році, а потім до 2003 року у храмі Різдва Пресвятої Богородиці. 26 травня 2003 року урочисто перенесені у собор загальноміською хресною ходою, та поставлені за правим криласом біля колони. (Більш детально про Прмч. Макарія можна довідатись у розділі “Святині”).
Інші споруди на території Соборного парку
Храм на честь ікони “Чорнобильський Спас”
Знаходиться у західній частині Соборного парку із сторони вулиці Смілянської. Храм частково стоїть на фундаменті Георгіївського храму який було освячено перед самою революцією на Покрову 1917 року. Тут планувалось облаштувати пам’ятне місце воїнам, які загинули у Першій Світовій Війні центровою спорудою якого мав стати меморіальний храм. Цим планам не судилось здійснитися, адже жовтнева революція перевернула життя як міста так і цілої країни, яка перестала існувати. Після 1917 і до свого закриття у 1932 році храм був приходським, та утримувався працівниками залізничної станції. Після закриття храм був пограбований, а після війни переобладнаний під житловий будинок. ПІсля рішення облаштувати на місці кладовища парк мешканці будинку отримали інше житло, а приміщення було знесене.
Новий храм був побудований стараннями Владлена (Владислава) Лепського за проектом владики Софронія у 2017 році. Освячений митрополитом Черкаським і Канівським Софронієм 26 квітня 2017 року.
Богослужіння відбуваються у недільні та святкові дні о 8:00 Божественна Літургія, по суботам щ 14:00 звершується водосвятний молебень з акафістом.
Соборна дзвіниця.
Починаючи з 2008 року почато зведення найвищої (заввишки 134 м) в Україні храмової дзвіниці у вигляді голуба, також за оригінальним проектом митрополита Софронія. На даний час споруда доведена до рівня кафедрального собору. Будівництво триває.
Каплиця Новомучеників та Сповідників Черкаських та пам’ятник.
Зведена на схрещенні двох алей які ведуть до собору з північної та північно-східної сторін Соборного парку.
Каплиця має восьмигранну форму та вінчається одним куполом. Поруч з входом у каплицю встановлено пам’ятник у вигляді бронзової скульптури священика який схилився над розбитим дзвоном у глибокій задумі та переживанні. Фігура священика зроблена так, наче він підіймає голову до неба взиваючи до Бога про відновлення поруганих святинь і бачить перед собою величний собор, та воскреслу у наступниках, непереможену гонителями Православну віру.
Будинок єпархіального управління
Будувався паралельно із собором. З благословення єпископа Софронія перші служби почали проводитись саме тут в облаштованому під тимчасовий храм теперішньому приміщенні трапезної.
Будівля має три поверхи та являється офіційною резиденцією правлячого архієрея Черкаської єпархії.
Будинок на господарчому дворі
Збудований за проектом митрополита Софронія на місці колишнього міліцейського тиру як школа та приміщення єпархіальних майстерень.
Пам’ятники
Жертвам та ліквідаторам аварії Чорнобильській АЕС.
Знаходиться на північній алеї парку, що йде до собору від перехресть вулиць Смілянської та Надпільної.
Жертвам Голодомору та полеглим воїнам на сході України.
Встановлено праворуч від Чорнобильського храму на місці трьох ровів, де ховали померлих від голоду жителів міста у страшні 1932-33 роки. Пам’ятник являє собою великий чотирикутний гранітний хрест на високому підмуровку.
Пізніше поруч було встановлено пам’ятник воїнам полеглим у війні на сході України.
Святителю Луці (Войно-Ясенецькому) архієпископу Кримському.
Життя святителя-сповідника Луки (Войно-Ясенецького) архієпископа Кримського дуже тісно пов’язане з Черкасами та Черкащиною. Саме у Золотоніському повіті починалась його медична кар’єра, куди він отримав направлення у село Деньги земським лікарем. У Черкасах за приміщенням планетарію знаходився будинок де проживав рідний брат святого, який був адвокатом, також у нашому місті проживала і його рідна сестра. Саме у цьому будинку дожила свого віку мати святителя Луки Марія, яка як і сестра святого знайшли місце останнього спочинку на соборному цвинтарі у Черкасах. Існують відомості, що у 1924 році святий Лука у сані єпископа після заслання відвідував Черкаси, де служив панахиду на могилах рідних.
Пам’ятник знаходиться на північно-східній алеї яка веде до собору із зупинки “Соборний парк” по вулиці надпільній.
Героям Небесної Сотні.
Пам’ятний знак у вигляді хреста з фотозображеннями учасників Революції Гідності 2013-14 рр. у Києві та загиблих у зоні АТО та ООС Черкащан встановлено стараннями міської влади за зупинкою “Соборний парк” по вулиці Надпільній.
Інші пам’ятні знаки.
Окрім перелічених пам’ятників на території парку є ще два пам’ятних знаки радянських часів, та декілька садово-паркових скульптур які збереглись.